Содержание
Укладання плитки у ванній. Інструкція з рисунками
Перед укладанням плитки рекомендується визначитися з розміром плитки. Якщо ванна кімната вузька, а стеля висока, краще розташовувати плитку горизонтально, тоді приміщення здаватиметься ширше, а стеля трохи нижча. Задумайтесь про малюнок укладання. До стелі або до половини стіни доходитиме плитка, скільки буде потрібно декоративних елементів (бордюрів, вставок). Визначите, чим закінчиться останній ряд. Прекрасно виглядають бордюри «олівець».
 |
Наступний етап – підрахунок необхідної кількості плитки для ванної кімнати. Для цього на листочку в клітинку намалюйте план ванної кімнати, нанесіть малюнок укладання та позначте місце усіх бордюрів і декорувань із точністю до однієї штуки. По такому плану буде зручно підраховувати потрібну кількість плитки. Купувати плитку краще із припасом (як правило, це 15%).
Підготовка ванної кімнати
Перш ніж укладати плитку у ванній, переконайтесь, що стіни ванної кімнати строго перпендикулярні одна одній, стеля підлозі. Краще всього це перевірити за допомогою рівня. Якщо існує щонайменше відхилення, після укладання плитки кривизна відразу впадатиме у вічі. Вирівнювання поверхонь стін ванної кімнати — один з найважливіших етапів укладання керамічної плитки у ваннійй кімнаті. Чим якісніше виконана підготовка поверхні під плитку, тим простіше проводити укладання плитки. Стару плитку на стінах та на підлозі необхідно збити.
Для вирівнювання стін ванної кімнати можна викомалтовувати вологостійкий гіпсокартон, штукатурку або вирівнюючі суміші. Працювати з гіпсокартоном простіше та швидше, але він «з’їсть» декілька сантиметрів площі. Для додаткової міцності основи під плитку викомалтовуйте два шари гіпсокартона.
Перш ніж штукатурити стіни ванної кімнати, слід виставити «маяки» (виконані по рівню вертикальні шари штукатурки) і, орієнтуючись на их, обштукатурити усі стіни (мал. 1а, 1б, 1в).
Вирівнюючі суміші викомалтовують, якщо кривизна поверхні стіни мінімальна. Перед укладанням плитки у ванній, пише iBud.ua, стіни та підлогу грунтують. Грунтовка зміцнює базу, «вбиває» пил та забезпечує краще зчеплення плитки із стіною.
Укладання плитки на стіну
Укладання плитки в невеликій ваній багато майстрів починають із стіни. Спочатку розкладіть плитку на підлозі і подивіться, який виходить малюнок. Лінія, що часто повторюється, у плитки «під камінь» може псувати сприйняття в цілому. В цьому випадку спробуйте повернути плитку (кожну, в шаховому порядку або кожну четвертую).
Необхідно точно знати розташування плиток на стіні. Якщо ширина стіни ванни являється кратній ширині плитки (наприклад, на стіні поміщається 10 рядів цілої плитки), то плитка укладатиметься без підрізання. В цьому випадку в кутку викладається перший вертикальний ряд, потім нижній горизонтальний ряд, а потім послідовно заповнюється простір (мал. 2), що залишився.
Якщо ширина плитки не кратна ширині стіни, можливі два варіанти проведення робіт:
Вибирають «червоний» кут і саме з нього починають викладати плитку. Підрізана плитка таким чином опиняється в так званому «невидимому» кутку (мал. 3). Цей спосіб укладання плитки у ванній рекомендується у разі, якщо «raquo ; підрізана плитка рівна не менше 1/2 цілої плитки.
Якщо ж підрізання виходить менше 1/2 цілих плитки (3-5 Washing machine), то стіну ділять навпіл і викладають плитку так, щоб центр стіни ванни доводився на міжплитковий шов або середину цілої плитки, а підрізана плитка помістилася б по краях стіни, маючи при цьому однакову ширину (мал. 4).
Як правило, у ваннійй кімнаті плитка вкладається від краю ванни або від підлоги. У першому випадку на рівні верхнього краю ванни строго горизонтально по периметру усієї ванної кімнати закріплюється рейка – база для наступного укладання рядів угору (мал. 5). Рейка забирається після висихання розчину, если плитки вже не можна зрушити. Потім ряди відлічуються вниз, і під початок першого ряду цілої плитки знову прибивається рейка. Від рейки плитка вкладається від низу до верху, заповнюючи простір, що залишився. Рекомендується намітити олівцем на стіні декілька вертикальних ліній, що позволить не допускати відхилення.
Якщо плитка вкладається від підлоги, то рейка прибивається під перший знизу ряд цілої плитки (другий ряд від підлоги), і плитка вкладається вгору (мал. 6). Якщо усі розрахунки зроблені верно, то верхній край ванни повинен співпадати з початком цілого ряду плитки.
Перший цокольний ряд утворюється із підрізаної плитки. Цей ряд рекомендується виводити після укладання підлоги, щоб приховати нерівні краї напільної плитки, які гірше підрізають через більшу твердість. Безпосередньо від підлоги плитка вкладається тільки у тому випадку, якщо поверхня підлоги полностью рівна по горизонталі.
Стіна ванни, де знаходяться двері, облицьовується в останню чергу. Починають з облицювання кутка, протилежного «червоному», потім викладають плиткою поверхню безпосередньо над дверима (мал. 7). Після цього на поверхні, що залишилася, проводять горизонтальні та вертикальні лінії – графічне продовження вже наявних міжплиткових швів. Орієнтуючись строго по цих лініях, завершують укладання плитки.
Шви на усіх стінах повинні співпадати, складаючи єдину лінію. Щоб отримати рівні, однакові шви між плитками, рекомендуємо застосовувати дистанційні хрестики (мал. 8).
Виступаючий куток ванни облицьовувався плиткою за допомогою пластмассового куточка або шляхом сточування поверхонь дотичних плиток під кутом 45 градусів. Напрям укладання – від виступаючого кута до стін (мал. 9).
Враховуючи, що клей зберігає свої властивості, як правило, не довше 30 хвилин (час залежить від типу основи, температури та вологості повітря в приміщенні та позначається на упаковці клею), наносити його слід на поверхню, що не перевищує 1-го квадратного метра. Розчин наноситься гладкою стороною шпателя, потім рівномірно розподіляється зубчастою. Втратив свої властивості усохлий розчин необхідно видаляти та наносити новий.
Как уложить плитку в ванной за один день. Правила укладки плитки.
Укладання плитки на підлозі ванни
Існує багато варіантів малюнка укладання напільноїї плитки у ваннійй кімнаті. Найпростіший та найпоширеніший, який підходить для усіх приміщень, – паралельно стінам. Складніший та менш економічний (плитку доводиться підрізати) – діагональне укладання, яке добре виглядає в просторих приміщеннях.
Велике значення мають видимий кут та сторона, з якої ми заходимо в приміщення. Біля входу краще укладати цілу плитку, тому що підрізана на порозі виглядає негарно. Те ж саме відноситься і до видимого кутка приміщення.
Спочатку просто розкладіть плитку на підлозі ванни, щоб знати, як поверхня виглядатиме після укладання, та скоректує можливі відхилення. Надійніше починати укладання плитки від порогу вглиб, дійти до середини, зупинитися і закінчити на інший денек. Це займе більше часу, ніж укладання від дальньої стіни у напрямку до виходу, але гарантує рівно укладені ряди біля порогу ванної (мал. 10).
Виклавши підлогу, почекайте 3-4 дні, поки розчин не висохне. Перша доба (чи як мінімум 12 годин) по плитці бажано взагалі не ходити. Час повного висихання залежить від типу розчину, товщини шару та вологості приміщення.
Обробка міжплиткових швів
Мінімум через добу після укладання настінної плитки можна пмалтупати до затірки швів, викомалтовуючи спеціальний розчин (затірку) потрібного кольору. Спочатку шви очищаються від залишків клейового розчину, потім за допомогою гумового шпателя заповнюються затіркою. Через час, вказаний на упаковці затірки, слід вологою губкою видалити надлишки з поверхні. Если розчин висохне, можна пмалтупати до остаточного очищення, викомалтовуючи м’яку тканину та жорстку губку. Так само роблять затірку міжплиткових швів в напільній плитці ванни. Але в даному випадку не рекомендуємо затірку білого кольору (мал. 11).
Для оформлення стиків поверхонь (стіни та ванної, стіни та підлоги, стіни та одвірка) краще викомалтовувати матеріали, які забезпечують герметичність швів, наприклад, силіконовий санітарний герметик із антисептичними добавками проти грибка. Герметик та затірку слід підбирати під колір плитки (мал.12).
Стик ванної та стіни можна оформити керамічним або пластиковим плінтусом або залишити невеликий шов в 2-3 мм.
Якщо ви закладаєте ванну плиткою спереду, слід залишити вікно для доступу до труб. Воно закривається плиткою, посадженою на магніти, а зовні прикріпляється ручка. Шви замазувати не треба. Не забудьте залишити невелику нішу, куди б заходили ступні ніг, щоб зручніше було нахилятися. Якщо над раковиною ви вирішите розташувати дзеркало в рамі з керамічного бордюру, то спочатку слід викласти настінну плитку разом з бордюром, залишаючи простір необхідного розміру під дзеркало. Потім герметизується поверхня стіни, на край дзеркала по усьому периметру наносяться «рідкі цвяхи» чи інший клей, який не зіпсує амальгаму дзеркала з тильного боку. Потім дзеркало «вставляється» у раму з бордюру. Шов між дзеркалом та бордюром герметизується.
Інструмент для укладання плитки
Для укладання плитки буде потрібно плиткоріз, рівень для визначення кривизни поверхні, гладкий шпатель для попереднього вирівнювання поверхні (мал.13), шпатель гребінчастий для нанесення розчину (мал.14), гумовий шпатель для нанесення мастики для швів. Для напільної та настінної плитки потрібно гребінчастий шпатель із зубцями різної висоти: чим більша та важча плитка, тим більший розмір зубців.
Верстат для сточування країв плитки під кутом 45 градусів потрібний, якщо вимагається облицьовувати гуляй без застосування пластмассового куточка. Спеціальні насадки для дриля дозволяють вирізати рівні отвори в плитці, яка буде укладена в місці виведення труб та розеток.
Клей для укладання плитки
Сучасні виробники пропонують спеціальний клей у вигляді порошку, при додаванні води в який виходить розчин, що має високу фіксувальну здатність. У своїй основі клей має цемент високої якості та клейову складову. Залежно від останньої суміші розрізняють за швидкістю, міцності схоплювання та призначення:
– для внутрішньої обробки стін на кухні та в санвузлі; – для укладання підлогової плитки; – для зовнішньої обробки цоколя та ін.
Існують принаймні три періоди твердіння клейового розчину:
– втрата рухливості з’єднань; – готовність на початок експлуатації; – повне затвердіння.
Перший етап – цей час, протягом якого можна укладати плитку або виправляти її положення. Тому доцільніше використовувати суміші, які довго не втрачають склеювальну здатність. Готовність до експлуатації (если по поверхні підлоги, наприклад, вже можна ходити) співпадає з моментом початку робіт по затірці швів і для більшості сумішей відповідає 24 годинам. Час повного затвердіння настає зазвичай через декілька діб.
Подготовительные работы
Для работы с керам. плиткой в ванной используйте последующие инструменты:
- два шпателя – малый и зубчатый;
- мастерок;
- уровень;
- особые пластмассовые крестики;
- губка.
До того как заняться укладкой керам. плитки своими руками, нужно на стенку нанести так именуемую насечку. Благодаря этому исходному шагу, взаимодействие 2-ух поверхностей в предстоящем не будет иметь недостатков. Площадь вашей насечки должна исчисляться зависимо от количества применяемой плитки. Очень принципиальным шагом укладки керам. плитки является определение положения первой плитки, это делают при помощи древесного шаблона.
Плитка должна быть отлично размочена в воде для увеличения адгезии клея. Тем временем при помощи зубчатого шпателя накладываем разведенную смесь на стенку ровненьким слоем, смотрите за тем, чтоб все выпуклости и недостатки были замазаны.
Укладка керамической плитки в ванной
Укладка керамической плитки в ванной своими руками – процесс, непременно, творческий, но никак не непростой, и освоить его сумеет не только лишь специалист. Таковой материал является универсальным для помещения, где должна быть установлена железная ванна от Kvadratura.ua – 1-го из ведущих продавцов качественной сантехники.
Основной этап
Обычно, начинать класть керам. плитку в ванной нужно, начиная с самого нижнего ряда. Берем плитку по одной, прикладываем ее к стенке, мало повернув, прижимаем посильнее. При всем этом плитка непременно должна дотрагиваться к древесному шаблону. Помните, что каждую положенную плитку инспектируют при помощи уровня для того, чтоб ряды имели точную вертикальность, и сохранялось правило прямого угла при укладке. Если же в облицовке нуждается часть стены, то вам необходимо изготовить дополнительный шаблон.
Запомните главное – нельзя двигать готовую плитку, это вызовет разрушение структуры клея и плитка рано или поздно обрушится. Сразу после укладки керамической плитки на стену и проверки ее точности расположения протрите губкой всю плитку, удалив следы клея, которые позже будет сложнее вытереть.
Переходя к укладке следующей плитки, не забывайте, что толщина клея не должна превышать 5 мм. Поступаем точно так же, как и с первой плиткой – прижимаем, выравниваем, проверяем точность расположения угломером и уровнем.
Пластмассовые крестики пригодятся в том случае, если плитка не имеет выступов по бокам. В этом случае укладывает крестики между плитками для того, чтобы расстояние между ними было одинаковым. Кроме того, в настоящее время чаще встречается керамическая плитка, которая кладется встык, поэтому использование пластмассовых крестиков уже не столь необходимо.
После окончания работы, протрите губкой всю стену с керамической плиткой, оставьте высыхать на 2-3 дня. После этого пластмассовые крестики, если вы их использовали, можно убрать.
Укладка керамической плитки в ванной
Если вы однажды зашли в свой санузел и увидели ржавые трубы, текущий кран, потертую и обломанную местами плитку, скорее всего, задумались о замене сантехники, кранов, смесителей. Но менять сантехнику и не обновить внешний вид помещения не очень правильно и не экономно. Вы не добьетесь ожидаемого результата, а новые блестящие краны будут выглядеть не эстетично на фоне облупленных стен и пола. Поэтому делать ремонт ванной комнаты надо полностью и кардинально.
Сегодня мы расскажем подробно, о технологии укладки керамической плитки, и пошагово опишем весь процесс.
Укладка керамической плитки на стену своими руками
- Перед тем, как укладывать керамическую плитку, перечислим все необходимые материалы: плитка, грунтовка, клей для укладки керамической плитки, крестики и затирка. Инструменты: плиткорез, уровень, рулетка, валик, карандаш, набор шпателей.
- Первым делом стену нужно выровнять. После чего грунтуем ее и даем высохнуть.
- Чертим ровную леску по высоте первого ряда плитки. Крепим по этой косильной лески профиль для того, чтобы плитка в дальнейшем не съезжала вниз.
- Разведенный клей наносим на плитку шпателем.
- Слегка прижимаем плитку к профилю, можно немного постучать по ней.
- Для соблюдения ровных швов используем крестики.
- Таким же образом выкладываем весь ряд, последнюю плитку обрезаем по размерам. Для этого используем плиткорез.
- Проверяем отсутствие пустых мест под плиткой, клей должен быть распределен везде равномерно.
- Аналогично приклеиваем второй ряд, не забывая про крестики. Периодически проверяем ровность укладки уровнем. Перед началом работ на последнем ряду надо снять профиль и только после этого класть плитку.
- Резиновым шпателем втираем затирку во все швы.
- Плитку протираем смоченной губкой, вытирая излишки затирки.
Вот и вся технология укладки керамической плитки на стенах ванны. Если все описанное сделано правильно, тогда вы видите красивую идеальную работу.
Противогрибковая обработка
Постоянная сырость и обилие тепла зачастую приводят к образованию в ванной грибка на стенах. Грибковые поражения легко распознать по серо-черному цвету хаотично расположенных пятен. Даже если пятнышки небольшие, противогрибковая обработка обязательна! Грибок имеет свойство быстро распространяться, а это чревато проблемами со здоровьем обитателей жилища.
Важно! Грибок и плесень со стен в ванной невозможно удалить механическим способом. Шпатели, щетки, скребки тут не помогают. Эффективно «обезвредить» опасного противника могут только химические, специально для этого предназначенные составы.
Укладка вокруг столешницы
При наклейке кафеля вокруг столешницы или притянутой к стене раковины самое важное – это правильный раскрой керамики. Щели, сколы и иные видимые изъяны здесь недопустимы. Если при резке допущены ошибки, то отрезанную деталь следует заменить. И не стоит спешить с ее приклеиванием. Лучше несколько раз все перемерить и сначала без клея выложить плитку со срезом на предназначенное место.
Облицовка столешницы начинается от угла
Необходимые инструменты и материалы
Стены очищены, обеззаражены и выровнены. Плитка куплена с запасом. Теперь для работы нужно подготовить:
- строительный уровень (лазерный, пузырьковый);
- рулетку;
- карандаш;
- плиткорез;
- набор пластиковых крестиков;
- раствор на клеевой основе;
- лоток для размешивания раствора;
- резиновый молоточек для подгонки плитки;
- металлический зубчатый шпатель;
- резиновый шпатель;
- пастообразную затирку для швов (подходящую по цвету или контрастную).
Подготовительная работа. Очистка стен
Прежде чем приступать к укладке керамической плитки, необходимо очистить стены от предыдущего слоя облицовочных материалов. Это обязательный этап. Класть плитку на полуобвалившуюся штукатурку, старый кафель, обои или другие материалы категорически не рекомендуется! Начнет отваливаться уже через 3–4 месяца.
Имеющееся покрытие обычно снимают металлическим шпателем. Им удобно поддевать листы обоев, края плохо приклеенной плитки. Этим же инструментом необходимо сразу же проверить качество базового покрытия. Производится визуальный осмотр, простукивание и зачистка всех участков с сомнительным качеством штукатурки.
После удаления полуразрушенных участков штукатурного слоя, наплывов клея, кусков обоев стены нужно осмотреть на предмет обнаружения трещин. Их необходимо заделать раствором, покрыть армирующей сеточкой и заново оштукатурить. Кривые стены обязательно выравнивают. Плитку укладывают только на идеально ровную поверхность без бугров и впадин.
Порядок укладки плитки
Плитка на стены в ванной укладывается снизу вверх. Однако не прямо от уровня пола, а с отступом в 1 ряд. Это делается из-за того, что пол может быть кривым (часто случается) и мастеру придется путем подрезания нижнего края первого ряда плитки скрывать этот недостаток. К тому же межплиточный шов не окажется прямо на уровне пола, а значит, в нем не станет скапливаться вода.
Сначала с помощью уровня нужно «отбить» и отметить на стене идеально ровные вертикальные и горизонтальные косильной лески. На эти ориентиры мастер будет равняться при укладке плитки. Горизонтальную леску отмечают на той высоте, от которой будет производиться монтаж (1 плитка от пола вверх).
К горизонтальной отметке крепится тонкий металлический профиль. Он будет служить упором для последующих рядов плитки. После завершения работы профиль удаляется.
Раствор смешивается с водой в пропорциях, рекомендованных производителем. Тщательно вымешивается до образования однородной массы. Затем металлическим зубчатым шпателем наносится на стену и равномерно распределяется, чтобы не было «лысых» мест и областей, где раствора слишком много.
Аналогично наносится раствор и на облицовочный материал. После этого плитка плотно, но без излишнего усилия прижимается к покрытой раствором стене. Следующая плитка укладывается рядом на расстоянии 1,5–2 мм. Оно необходимо для того, чтобы скрыть возможные неровности плитки. В зазор для фиксации вставляются крестики.
Все последующие ряды укладываются точно так же. Мастер периодически проверяет ровность укладки с помощью уровня. Плитка должна лежать ровно в трех плоскостях: вертикально, горизонтально и ровно относительно стены. Вступающие края аккуратно прижимаются вручную или подстукиваются резиновым молоточком.
В конце плитку нужно очистить от излишков раствора (пока не застыл) и дать сутки-двое на высыхание. По истечении этого срока крестики из стыков удаляются. Последние заполняются затиркой и сглаживаются. Затирку тоже не желательно оставляют сохнуть на рабочей поверхности плитки. После высыхания ее труднее отмыть.
Таков ход работ по облицовке стен в ванной комнате. После того как все вертикальные поверхности покроются облицовочным материалом, можно приступать к работе с полом. В ванной комнате его лучше сделать теплым. Так помещение будет быстрее высыхать, и в нем не образуется грибок.
Прогрунтовка
Грунтовочные составы, используемые в ванной комнате, представлены двумя основными группами, кардинально отличающимися своими характеристиками и свойствам, что позволяет выбрать самый оптимальный вариант.
Грунтовка глубокого проникновения получила широкое распространение благодаря большому количеству положительных качеств:
- универсальность применения. Составы пригодны для обработки штукатурки, кирпичной кладки и бетона, газо- и пеноблоков, а также гипсокартонных листов;
- доступная стоимость. Средняя цена варьирует в широком диапазоне, что делает такой материал доступным для потребителей с любым достатком;
- простота и удобство применения и самостоятельного нанесения вне зависимости от типа обрабатываемой поверхности;
- широкий ассортимент и наличие разнообразных добавок, благодаря которым повышается влагостойкость отделки и покрытию придаются антисептические характеристики.
Менее распространены составы адгезионного типа, которые имеют целый ряд неоспоримых преимуществ:
- возможность выполнять работы на таких видах поверхностей, как бетонное основание, покрытые алкидными и масляными составами материалы, включая металл и высокопрочные пластики;
- наличие в составе кварцевого наполнителя значительно улучшает адгезию облицовочных элементов на обработанной поверхности.
Грунтовочные составы адгезионного типа имеют разную консистенцию и реализуются только в готовом виде, расфасованными в емкости различного объема.
Адгезионные свойства в современных грунтовочных материалах удачно дополняются высокими влагоотталкивающими характеристиками, что обусловлено полимерной основой состава.
